В процесі видобутку і переробки залізних руд в Кривбасі нагромаджені значні об’єми відходів збагачення бідних магнетитових руд. Останні являють собою тонкоподрібнений матеріал, переважна крупність часток якого не перевищує 50-70 мкм. Відходи збагачення у вигляді лежалих хвостів нагромаджуються у хвостосховищах гірничозбагачувальних комбінатів.

1

Фото 1 – «Місячний ландшафт» на хвостосховищі ПРАТ «ЦГЗК»


При висиханні та замерзанні поверхні заскладованих хвостів відбувається кристалізація мінералів легкорозчинних солей .

2

Фото 2 – Сухий пляж на хвостосховищі ПРАТЦГЗК: кристалізація мінералів легкорозчинних солей


Хвостосховища є одними з найбільш екологічно небезпечних новоутворень Криворіжжя. Вони підняті над земною поверхнею на висоту від 10 до 100 метрів. Значна частина їх поверхні знаходиться у сухому стані. У посушливі пори року на таких ділянках виникають пилові бурі, які забруднюють атмосферу твердими частками. Оскільки основну масу відходів збагачення складають частки мінералів, які мають гострокутну форму, ці частинки спричинюють у людей захворюванням органів дихання та загострення вже існуючих хронічних захворювань.

3

 

 

 

 

Фото 3 – Пиловиділення з сухої поверхні хвостосховища ПРАТ «ЦГЗК»


В практиці експлуатації хвостосховищ найбільш широке застосування отримали два способи знепилення: зволоження поверхні сухих пляжів водою та закріплення поверхні хвостів хімічними речовинами, які утворюють захисну кірку. Обидва способи достатньо ефективні, але по технології застосування і по вартості вони суттєво збільшують затрати на експлуатацію хвостосховищ. Закріплюючі емульсії досить дорогі, а технологія їх приготування та нанесення доволі складна.Окрім того, через кілька місяців після того, як захисна кірка починає руйнуватися, її фрагменти перетворюються на чинник аеротехногенного забруднення.


В умовах регіону доцільними і економічно вигідними способами пилоподавлення на хвостосховищах є біологічні. Ці способи мають ряд переваг, оскільки не призводять до вторинного забруднення оточуючого середовища, не виявляють токсичної дії і можуть бути застосовані у жорстких екологічних умовах. Агротехнічні заходи по створенню стійких насаджень прості у виконані, економічно вигідні. Новітні способи рекультивації хвостосховищ гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу базуються на використанні рослин родини злакових.


    Криворізьким ботанічним садом НАН України у 2017-2018 роках при проведенні рекультиваційних робіт на об’єктах хвостових господарств ПРАТ «ЦГЗК» та «ПІВНГЗК» випробувано ряд нових технологічних рішень. Уперше застосовано рядовий посів культурних злаків.

4

Фото 4 – Стан висіяних навесні злакових культур на хвостосховищі ПРАТ «ЦГЗК» (листопад 2017 року)

5

Фото 5 – Ділянка з посівами злакових культур на хвостосховищі ПрАТ ЦГЗК (серпень 2018 р.)

6

Фото 6 – Рослини злакових культур проходять повний цикл розвитку в екстремальних умовах існування


Навіть після завершення життєвого циклу сухі рослини злакових культур створюють «куліси», які здатні виконувати пилозатримуючу функцію. В рядках після полягання відмерлих рослин з наявного  банку насіння отримує розвиток віниччя справжнє. Висота та діаметр рослин віниччя досягає 1 м.

7

Фото 7 – Ділянка з вінниччям в рядках після відмираня злакових культур на хвостосховищі ПрАТ ЦГЗК


Спонтанно сформовані масиви вінниччя, знову ж таки, стають засобом пилепригнічення.
Друга технологія – озеленення карт хвостосховищ з використанням очерету, апробована на хвостосховищах Центрального та Південного гірничозбагачувальних комбінатів.

При зростанні в екстремальних умовах молоді рослини очерету утворюють повзучі наземні пагони. На одному такому пагоні формується до 50 вегетативних бруньок.

9

Фото 8 – Молоді рослини очерету, висаджені на хвостосховищі ПРАТ «ЦГЗК» (серпень 2017 року)

10

Фото 9 – Наземні пагони очерету з проростками, які формуються з вегетативних бруньок


Посіви та насадження злаків затримують своєю надземною масоюдо 70 кг/га твердих залишків, що складає 80% завислих у повітрі домішок. В середньому за вегетаційний період один гектар зелених насаджень може осадити їх до 60 т.

11

Фото 10 – Панорама хвостосховища ПРАТ «ЦГЗК» (жовтень 2017 року). На передньому плані – відсутність пиловиділення при сильному вітрі з поверхні, рекультивованої очеретом, на задньому – здування пилу з незакріпленої поверхні.


    Як показують результати культивування очерету на плесах хвостосховища ПрАТ ЦГЗК, за умови чіткого дотримання вимог його вирощування в перший рік посадки, вид у повній мірі розпочинає виконувати функцію фіторекультиванта. Природна вегетативна рухливість виду за рахунок утворення наземних горизонтальних пагонів (довжина окремих перевищила 20 м за вегетаційний період), здатність до утворення нових рослин у кожному міжвузлі цих пагонів призводить до збільшення чисельності особин у сотні разів уже в перший рік вирощування.

12

Фото 11 – Рекультивована ділянка хвостосховища ПРАТ «ЦГЗК»: очерет на другий рік після висаджування

Як бачимо, біологічний спосіб знепилення поверхні хвостосховищ має значні переваги перед іншими способами. А саме: нескладну технологію, можливість створення різних фітоценозів адаптованх до умов кожного хвостосховища, можливість їх застосування під час експлуатації хвостосховища, а також після його консервації.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter