Одним із пріоритетних напрямків розвитку науки і техніки є розробка методології і способів збереження навколишнього середовища. Дестабілізація стану довкілля в Україні у порівнянні з іншими європейськими країнами має досить високий рівень. Порушення природних систем набуває ще більш яскравого вираження у потужних індустріальних регіонах держави, одним з яких є  Криворізький залізорудний басейн. 

belasF carierF otval otval-robiniaF otval2F otval3F otval4F otvalF pinus1F Pinus2F pinus3F

Розвиток практично-експериментальних та теоретичних робіт з рекультивації техногенних ландшафтних новоутворень Криворізького гірничопромислового регіону настав після введення відкритого способу видобутку залізної руди. Перші спроби рекультивації відвалів та хвостосховищ Центрального і Ново-Криворізького гірничо-збагачувальних комбінатів були здійснені співробітниками Криворізького педагогічного інституту під керівництвом І.А. Добровольського у 70-х роках минулого століття. Практично у цей же час з ініціативи директора Донецького ботанічного саду Є.М. Кондратюка у Кривому Розі засновано опорний пункт з оптимізації техногенних ландшафтів (що згодом перетворився Криворізький ботанічний сад НАН України).

Переваги проведення масштабних рекультиваційних експериментів силами спеціалізованого наукового підрозділу полягали у можливості залучення до цих робіт чималого уже на той час колекційного фонду ДБС НАН України. Вторинна інтродукція видів як місцевої, так і іншорайонних флор у невластивих для них умовах існування дозволила виявити приховані адаптивні можливості ряду рослин, цінних у естетичному і господарському відношенні.

 З 1974 по 1983 рік науковий підрозділ очолював В.Є. Чайка. За цей час було виконано три фундаментальні теми: «Розробити способи фіторекультивації відвалів Криворізького залізорудного басейну», «Розробка науково-обґрунтованих прийомів біологічної  рекультивації земель Криворізького басейну, порушених відкритими гірничими розробками», «Розробити науково-обґрунтовані прийоми озеленення проммайданчиків гірничо-збагачувальних комбінатів Кривбасу та видати рекомендації з їх використання».

 Ставши на чолі відділення у 1984 році, А.Ю. Мазур одночасно з керівництвом розбудови ботанічного саду виконує функції відповідального виконавця тем: «Інтродукція нових для Кривбасу деревних та трав’янистих рослин з метою оптимізації техногенного середовища», «Інтродукція видів і форм рослин іншорайонної та місцевої флори та відбір перспективних для використання в  оптимізації техногенного середовища Кривбасу та в народному господарстві». Запропоновані технології створення насаджень на порушених землях уже на той час мали значну перевагу перед існуючими аналогами.

 З 1993 року під керівництвом А.Ю. Мазур як завідувача відділу ОТЛ здійснюються прикладні дослідження за темою: «Розробка наукових основ теорії і технології біологічної рекультивації порушених гірничорудною промисловістю земель Кривбасу з використанням автоматизованої системи наукових досліджень». 

 Розроблені Криворізьким ботанічним садом НАН України технології створення насаджень на порушених землях мають значну перевагу перед існуючими аналогами.

 По-перше, вони виключають гірничотехнічний етап рекультивації, який є досить капіталовмісним, потребує залучення спецтехніки, а також не передбачають внесення субстратопокращуючих матеріалів (грунту, торфу, соломи, тирси, різних фізико-хімічних речовин), що значно знижує вартість рекультиваційних робіт.

 По-друге, розроблені біологічні способи  закріплення пилових поверхонь мають високу пилоутримуючу здатність, не призводять до вторинного забруднення оточуючого середовища, не виявляють токсичної дії і можуть бути застосовані у широкому діапазоні екологічних умов. Агротехнічні заходи по створенню стійких насаджень прості у виконані, економічно вигідні.

 По-третє, рослини, що рекомендуються для створення насаджень на порушених землях витримують значний перепад вологості, однаково добре вегетують в вологому і сухому середовищі, витримують значне засолення субстратів; зростають без внесення додаткових субстратів; мають високу біологічну активність (самовідновлюються насіннєвим і вегетативним шляхом).

 Етап теоретичного осмислення результатів «експериментального» періоду фіторекультивації значною мірою пов’язаний з роботою у відділі д.б.н.. професора М.Г. Сметани та к.б.н. О.М. Сметани. Формується нове бачення рекультивації в ракурсі корегуючого управління розвитком екосистем.

 Наприкінці 90-х років 20 століття акцентуація дослідницької діяльності відділу набуває екосистемної спрямованості, про що свідчить тематична підбірка:  «Антропогенні зміни біогеоценотичного покриву в підзоні північних степів у межах Криворізького залізорудного басейну» (1998-2002 р.р.) , «Вивчення екологічного потенціалу біогеоценотичного покриву (на прикладі південної частини Криворіжжя)» (2003-2007 р.р.), «Вивчення екологічного потенціалу біогеоценотичного покриву в умовах дестабілізованого середовища (на прикладі екотону північних та середніх степів в межах Центрального Кривбасу)» (2008-2010 р.р.). Підсумком цих робіт стала розробка системи управління реалізацією екологічного та екотопічного потенціалів в умовах індустріального навантаження. Було узагальнено ряд існуючих підходів до моделювання екологічних потенціалів систем різних рівнів, а також розроблена власна комплексна ресурсно-продукційна модель екологічного потенціалу.

 З приходом до відділу д.б.н., професора І.І. Коршикова інтенсифікується розробка інноваційних методів рекультивації. Протягом 2015 року була вдосконалена та впроваджена біотехнологія створення стійких насаджень з вегетативно рухливих видів деревних рослин – обліпихи крушиновидної, тополі білої і тополі італійської.

 Слід зазначити, що техногенні ландшафти, виведені з експлуатації 4060 років тому, в результаті проведеної рекультивації та подальшого саморозвитку все більше набувають аналогії з природними екосистемами; у складі регіональної екомережі вони відіграють роль «техногенних біоцентрів». Ці території слугують своєрідними рефугіумами для раритетних видів флори і фауни, оскільки відпрацьовані кар’єрно-відвальні комплекси досить рідко відвідуються місцевим населенням, у той час як території заказників і пам’яток природи в межах Кривого Рогу зазнають доволі відчутного рекреаційного навантаження.

 Співробітниками відділу поставлене питання про організацію заказника на відвалі Першотравневого кар’єру ПАТ  «Північний ГЗК». Тут відмічено 5 видів вищих рослин, включених до Червоної книги України та більше 10 – до Червоної книги Дніпропетровської області.

Актуальними завданнями відділу є програмування розвитку індустріальних біогеосистем, які виникають в результаті розробки родовищ корисних копалин, активізація та раціональне використання спонтанного їх розвитку.

 

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter