Осінні дні дедалі більше стають прохолодніші, але це не применшує красу нашого Саду. Дерева та кущі одягають яскраві шати та дивують своєю вишуканістю.

 

DSC08218 1

Крилогоріховик сірий (Caryopterisincana (Thunb.) Miq.) належить до родини Ясноткові (лат. Lamiaceae), раніше довгий час відносився до родини Вербенові (лат. Verbenaceae). Листопадний напівчагарник до 1,5 (2) м висоти. Крона розлога, куляста, густа. Гілки численні, висхідні до розпростертих і лежачих, густо облиствлені, тонкі, спочатку сріблясто повстяні, потім слабо опушені. Квітки зібрані усиньо-блакитні волотисті суцвіття, зовні опушені, в багатоквіткових пазушних і верхівкових напівзонтиках. Цвітіння рясне, починається в кінці літа (серпень) і може тривати до жовтня. Листя, гілки та квітки мають ніжний, злегка цитрусовий аромат. Плоди – дрібні, сухі, слабко крилаті горішки. Морозостійкий до мінус 23 ° C. Популярний вид в культурі.В англомовних країнах рослину називають «синя борода» (англ. Bluebeard) за колір його квіток. Природний ареал: Китай, Японія.В КБС експозиції цього виду, які були створені впродовж 2008-2014 р.р. в різних куточках дендрарію. Саджанці були привезені з дендропарку «Асканія Нова».

DSC08600 4

Кизильник виблискуючий (CotoneastersplendensFlinck&B.Hylmo) – листяний чагарник, що належить до родини шипшинових (Rosaceae). Дуже красивий вид з Китаю з витончено вигнутими гілками та дрібним сірувато-зеленим округлим листям, які восени набувають красивого червоного кольору.Білі квітки з рожевими відтінком з'являються в травні, а восени – яскраві червоні плоди. Ця рослиназалучає до саду метеликів, бджіл та птахів, які бенкетують на її гілках підчас плодоношення.Буде рости і розвиватись в будь-якому грунті на сонці або в тіні. В КБС були посаджені у 1989 році з насіння, надісланого з Латвії (Саласпілс).

DSC09097 5

Горобина домашня, або горобина кримська, горобина садова, горобина великоплідна (Sorbusdomestica) з родини шипшинових (Rosaceae). Дерево з повільним темпом росту заввишки 15-20 м (рідко до 30 м) з діаметром стовбура до 1 метра, з широкою, круглою кроною.Листя довжиною 15-25 см, чергові, пірчаті. Кора молодих дерев коричнева і гладка, у старих дерев вона тріскається та відшаровується. Квітки кремово-білого кольору з гірко-мигдальним сильним запахом, зібрані у щитки. Цвіте в квітні-травні. Однодомна рослина.Плоди довжиною 2-3 см, кулясті або грушоподібні, зелено-коричневого кольору, часто на освітленій сонячним світлом стороні яскраво-червоні.Зрілі плоди смачні, злегка борошнисті, в'яжучі, кисло-солодкуваті, дуже ароматні, з великою кількістю кам'янистих клітин.Дозрівають у вересні-жовтні і обсипаються. Зимостійка: витримує морози до-30Со. Посухостійка, стійка до шкідників і хвороб. Широко культивується майже по всій Європі. Є цінним харчовим і декоративною рослиною.Плоди використовують для приготування напоїв, варення, джемів, вина. Природний ареал: Європа,Крим, Середземномор'я, Північний Кавказ, південь України. В КБС екземпляри, які були отримані саджанцями з Донецького ботанічного саду і посаджені у 1986 році.

DSC08275 2

Форестьєра ново-мексиканська (Аделія) (Forestieraneo-mexicanaGray) з родини маслинові Oleaceae Hoffmgg. &Link. Дводомний чагарник до 3 м заввишки. Крона неправильної форми, легка, прозора. Листя ланцетні або вузько обернено яйцеподібні, шкірясті, світло-сизо-зелені. Жіночі квітки дрібні,зеленуваті, непримітні, чоловічі–жовтувато-прозорі, в пучках. Плоди –сизувато-чорні веретеноподібні кістянки. Зимостійка, посухостійка, не пошкоджується шкідниками та хворобами. Цвіте та плодоносить регулярно. Зацвітає до розпускання листя в квітні, плоди дозрівають в серпні. Росте швидко. Витримує напівтінь. Добре переносить бідні, сухі грунти, засоленість, пило-газостійка. Декоративна в періоди цвітіння, плодоношення та осіннього яскраво-жовтого забарвлення листя. Декоративність зберігається впродовж 40-50 років. Рекомендується для створення контрастних паркових груп і формування галявин в деревних масивах. Природний ареал – південний захід Північної Америки (Колорадо, Техас, Нью-Мексико). Придатна для залісення пустирів, кам'янистих схилів та інших непридатних земель. В КБС зростають екземпляри, вирощені з насіння, отриманого з Казахстану (Жезказган), і посаджених до дендрарію у 2009 році.

Якщо ви помітили помилку, то виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter